Прикордонника-строковика Дмитра Віхотя звільнили у запас Збройних Сил України одним з перших, як сумлінного та добросовісно військовослужбовця.

На рідну Львівщину він повернувся не один, поруч з хлопцем гордо крокував прикордонний «пенсіонер» німецька вівчарка Улан.

Дмитро з Уланом прослужили разом у Чопському прикордонному загоні три роки. За цей час вони стали справжніми друзями.

Прикордонник розповідає, що обрав п'ятирічного красеня-вівчара Улана під час проходження базової підготовки в одному з навчальних центрів ДПСУ.

«Він мене визнав одразу, ми легко знайшли контакт. То була любов з першого погляду», - жартує Дмитро.

Від того часу кінолог і службовий собака завжди були разом: виконували обов’язки спочатку у гірському підрозділі на кордоні зі Словаччиною, потім їх призначили на рівнинну ділянку, що межувала з Угорщиною. Пес завзято вистежував та розшукував правопорушників, з впевненістю йшов по сліду. На його рахунку десятки затриманих порушників. Одного разу, пригадує кінолог, Улан зреагував на кордоні на запах, відбіг в бік, а назад замість порушника кордону привів дикого кабана.

Коли строк служби добігав кінця, Дмитро став замислюватися про те, що незабаром доведеться розлучатися з другом: «Ця думка бентежила. Я розумів, що це службовий пес, але не міг уявити, як залишу його. Він став мені не лише помічником у службі, але й вірним другом».

Плани Дмитра змінило повномасштабне вторгнення росіян. Чоловікові довелося залишитися на військовій службі ще на два роки. За цей час прикордонник став помічати, що Улан стає менш витривалим, почав інколи хворіти. Вік собаки давав знати про своє, його службовий «стаж» підходив до завершення.

Коли було оголошено Указ Президента України про демобілізацію військовослужбовців строкової служби, начальник кінологічного відділення підрозділу повідомив Дмитрові, що той може забрати Улана з собою на «дембель», оскільки собаку будуть списувати зі служби за віком та втратою належних робочих якостей. Звісно, Дмитро з радістю погодився. Додому їхали потягом, чоловікові довелося викупити купе, аби дорога була комфортною.

«Пенсіонер» Улан наразі проживає у селі Грабова Львівської області. Для нього облаштували гарний вольєр, собака сторожить будинок та чудово ладнає з сім'єю Дмитра. Післяслужбове життя чотирилапого – це довгі прогулянки лісом, купання у річці, ігри на галявинах.

«Друзів не залишають, тим паче, коли вони стають слабшими. Я щасливий, що мав досвід прикордонної служби та ще й такий хвостатий «бонус», - підсумовує прикордонник.